36 У Йоппії була одна учениця, на ім‘я Тавіта, що означає: сарна; вона була виповнена добрими діяннями і чинила багато милостині.
37 Сталося за тих днів, що вона занедужала й померла; її обмили і поклали у світлиці.
38 Та оскільки Лідда була поблизу Йоппії, то учні, зачувши, що Петро якраз там, послали до нього двох чоловіків попросити, щоб він не забарився прийти до них;
39 Петро підвівся і пішов з ними; і коли він прийшов, завели його до світлиці, і всі вдови зі слізьми постали перед ним, показуючи сорочки і туніки, що їх виготовляла Сарна, живучи з ними.
40 Петро звелів усім вийти з оселі, став на коліна, помолився і, звернувся до тіла й сказав: Тавіто, підведися! І вона розплющила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
41 Він подав їй руку, підняв її і, прикликавши святих та вдовиць, поставив її перед ними живою.
42 Про це стало відомо по всій Йоппії, і багато увірували в Господа.