5 Таким чоловіком можу хвалитися; а собою не похвалюся, хіба що немочами моїми.
6 А втім, якщо я захочу хвалитися, не буду нерозумний, тому що скажу істину; але я утримуюся, щоб хтось не подумав про мене більше, аніж у мені бачить, або від мене чує.
7 І щоб я не величався через надзвичайність одкровення, дане мені жало у плоть, ангела сатани, обтяжувати мене, щоб я не величався.
8 Тричі благав я Господа, щоб віддалив його від мене,
9 Але Господь сказав мені: Досить для тебе благодаті Моєї, бо сила Моя звершується в немочі. І тому я краще хвалитимуся своїми немочами, щоб жила в мені сила Христова.
10 А тому я розкошую в недугах, в образах, в бідуванні, у переслідуваннях, в утисках за Христа: бо коли я немічний, тоді міцний.
11 Я дійшов до безуму у хвальбі: ви мене до цього спонукали. Вам належало б хвалити мене, бо в мене ні в чому немає вади з огляду на значущість Апостолів, хоч я ніщо: