1 А ми, як співробітники, благаємо вас, аби благодать Божу ви не прийняли марно.
2 Бо сказано: Сприятливого часу Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі. Ось, тепер час сприятливий, ось, тепер день порятунку.
3 Ми нікому ні в чому спотикання не чинимо, щоб не зазнало глуму наше служіння,
4 Але у всьому являємо себе як служники Божі, у великім терпінні, в лихоліттях, в нуждах, у тіснотах обставин,
5 Під ударами, у в'язницях, у переслідуваннях, у праці, в недосипанні, у постах,
6 У чистоті, в розважливості, у доброму серці (великодушності), у доброті, в Дусі Святому, у неупередженій любові,
7 У слові істини, в силі Божій, зі зброєю правди у правій і лівій руці,
8 У честі і безчесті, у глумі і в похвалі; нас мають за облудників, але ми вірні.
9 Ми незнані, але нас упізнають, нас вважають померлими, та ось, ми живі; нас карають, але ми не вмираємо;
10 Нам завдають прикрощів, а ми завжди радіємо; ми вбогі, але багатьох збагачуємо; ми нічогісінько не маємо, але володіємо всім.
11 Уста наші відкриті до вас, коринтяни, і серце наше розширене.
12 Вам не затісно в нас, але в серцях ваших тісно.
13 В однакову відплату, - кажу, немов моїм дітям, - поширтеся й ви.
14 Не схиляйтеся під чуже ярмо з невірними; бо яке спілкування праведности із беззаконням? Що спільного у світла з пітьмою?
15 Яка згода поміж Христом і Веліяром? Або яка співучасть вірного з невірним?
16 Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви - храм Бога живого, як сказав Бог: Вселюся в них і буду ходити в них; і буду їхнім Богом і вони будуть Моїм народом.
17 А тому вийдіть з-поміж них і відділіться, каже Господь, і не торкайтеся нечистого, і Я прийму вас;
18 І буду вам Батьком, і ви будете Моїми синами і донями, - каже Господь Вседержитель.