9 Ми незнані, але нас упізнають, нас вважають померлими, та ось, ми живі; нас карають, але ми не вмираємо;
10 Нам завдають прикрощів, а ми завжди радіємо; ми вбогі, але багатьох збагачуємо; ми нічогісінько не маємо, але володіємо всім.
11 Уста наші відкриті до вас, коринтяни, і серце наше розширене.
12 Вам не затісно в нас, але в серцях ваших тісно.
13 В однакову відплату, - кажу, немов моїм дітям, - поширтеся й ви.
14 Не схиляйтеся під чуже ярмо з невірними; бо яке спілкування праведности із беззаконням? Що спільного у світла з пітьмою?
15 Яка згода поміж Христом і Веліяром? Або яка співучасть вірного з невірним?