4 Та й сказали Йому: Учителю! Оцю жінку спіймали на перелюбі;
5 А Мойсей у Законі заповідав нам побивати таких камінням. Ти що скажеш?
6 А казали так, щоб спокусити Його, і знайти що-небудь, аби звинуватити Його. Але Ісус нахилився низенько і писав пальцем по землі, наче не зважаючи на них.
7 Але вони невгавали, запитували Його, то Він випростався й сказав їм: Хто з вас без гріха, перший кинь каменя в неї.
8 І знову нахилився низенько й писав по землі.
9 А вони, зачувши те і відчуваючи докори совісті, почали один по одному відходити, починаючи від старших, аж до останніх; і залишився один Ісус та жінка, що стояла посередині.
10 Ісус випростався і, не бачачи нікого, окрім жінки, сказав їй: Жінко! Де твої обвинувачі? Ніхто не осудив тебе?