20 Котрого Він знову відкрив нам через завісу, себто тіло Своє,
21 І маючи Великого Священика над Божим домом,
22 Приступімо ж зі щирим серцем, з вірою уповні, окропивши серця очищенням від розбещеної совісті, і, омивши тіло водою чистою,
23 Будемо триматися сповідування надії неухильно, бо вірний Той, що Обіцяв.
24 Будемо уважні один до одного, заохочуючи до любови і до справ добрих;
25 Не будемо залишати зібрання свого, як ото є в деяких звичай; але будемо напучувати один одного, і тим наполегливіше, чим пильніше добачатимете наближення того дня.
26 Бо якщо ми, діставши пізнання істини, довільно грішимо, то не залишається вже пожертви за гріхи.