31 Страшно попасти в руки Бога Живого!
32 Пригадайте попередні ваші дні, коли ви тільки-но просвітлені, витримали запеклу боротьбу страждань,
33 То самі були в осерді ганьби і скорбот, і служили видовищем зневаги для інших, а то співчували іншим, що перебували у такому ж становищі.
34 Бо ви й мені співчували за ув‘язнення, і грабунок маєтностей ваших прийняли з радістю, відаючи, що є у вас на небесах майно краще і незнищенне.
35 Отож, не залишайте певности вашої, котра має велику нагороду.
36 Терпіння необхідне вам, щоб, виконавши волю Божу, могли одержати обіцяне;
37 Бо ще трішки, ще вельми мало часу і Той, що має прийти, прийде і не забариться.