10 Бо чекав він міста на підмурку, котрому художник і будівничий – Бог.
11 Вірою й сама Сарра хоч була неплідна дістала силу прийняти насіння і породила всупереч своєму вікові, бо вважала, що вірний Той, Хто обіцяв.
12 І тому від одного, і причому омертвілого, народилося так багато, як багато зір на небі. І як безліч піску на березі морському.
13 Усі ці померли у вірі, не діставши обітниць, а лишень здалеку бачили їх, і раділи, і казали про себе, що вони мандрівники і зайшлі на землі;
14 Бо ті, котрі так говорять, показують, що вони шукають вітчизну.
15 І якби вони в думках мали ту вітчизну, з котрої вийшли, то мали б час повернутися.
16 Але вони бажали кращої, себто небесної; а тому й Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом: бо Він приготував їм місто.