23 До урочистого собору і церкви первістків, написаних на небесах, і до Судді усіх – до Бога, і до духів праведників, що досягнули досконалости,
24 І до Посередника нового Заповіту Ісуса, і до крови кроплення, що говорить краще, аніж Авелева.
25 Глядіть, не відвертайтеся од того, що промовляє. Якщо ті, що не послухали того, хто промовляв на землі, не уникли покарання, то тим паче не уникнемо й ми, якщо відвернемося від Того, Хто промовляв з небес.
26 Котрого голос тоді захитав землю, і Котрий нині дав таку обіцянку: Ще раз захитаю не тільки землю, але й небо.
27 Слова “ще раз” означають зміну розхитаного, як утвореного, щоб існувало непохитне.
28 Отож, ми, приймаючи царство непохитне, будемо берегти благодать, якою будемо служити вельми угодно Богові, із благоговінням і страхом.
29 Тому що Бог наш є вогонь, що поглинає.