4 Ви ще не змагалися до крови у боротьбі супроти гріха,
5 І забули втіху, котра вам пропонується, як синам: “Сину Мій! Не нехтуй Господньою карою і не падай духом, коли Він викриває тебе.
6 Бо Господь, кого любить, того карає; і б‘є кожного сина, котрого приймає.
7 Якщо ви терпите покарання, то Бог чинить з вами, як із синами. Бо хіба є якийсь син, котрого не карав батько?
8 А якщо залишаєтеся без покарання, котре всім спільне, то ви – позашлюбні (незаконні) діти, а не сини.
9 Причому, якщо ми мали тілесних батьків наших, котрі виправляли нас, і ми шанували їх, то чи не набагато більше маємо коритися Батькові духів, щоб жити?
10 Ті карали нас за своїм свавіллям для небагатьох днів; а Цей – для користі, щоб нам мати участь у святості Його.