7 Не забагато Ти вчинив його меншим від Ангелів і славою, і честю увінчав його, і настановив його над діяннями рук Твоїх;
8 Усе підкорив під ноги його. А коли підкорив йому все, то не залишив нічого не підкореного йому. Але нині ще не бачимо, щоб усе йому підкорене було;
9 Але бачимо, що за страждання, які витерпів через смерть, а відтак був увінчаний славою і честю Ісус, Котрий на певний час був принижений перед Ангелами, щоб Йому, за благодаттю Божою, прийняти смерть за всіх.
10 Бо мало статися, щоб Той, для Котрого все і від Котрого все, приведенням багатьох синів до слави ученням Вождя порятунку їхнього, вчинив досконалим через страждання.
11 Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, усі – від Єдиного; а тому Він не соромиться називати їх братами, кажучи:
12 Повідаю ймення Твоє братам Моїм, посеред Церкви оспіваю Тебе.
13 І – ще: Я буду сподіватися на Нього. І – ще: Ось, Я і діти, котрих дав Мені Бог.