Послання До Римлян 1 UKRB

Павло Апостол вітає церкву в Римі.

1 Павло, служник Ісуса Христа, покликаний Апостол, вибраний для благовістя Божого,

2 Котре Бог передніше обіцяв через пророків Своїх, у Святих Писаннях,

3 Про Сина Свого Ісуса Христа, котрий народився від насіння Давидового у плоті,

4 І відкрився Сином Божим у силі, за духом святині, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5 Через Котрого ми прийняли благодать і апостольство, щоб у ймення Його підкоряти вірі усі народи,

6 Поміж котрими й ви, покликані Ісусом Христом, –

7 Усім, хто знаходиться у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: Благодать вам і мир від Бога, Батька нашого, і Господа Ісуса Христа.

8 Насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша сповіщається в цілому світі;

9 Свідок мені Бог, Котрому служу духом моїм у благовіщенні Сина Його, що безнастанно згадую про вас;

10 Завжди прошу в молитвах моїх, щоб воля Божа коли-небудь допомогла мені прийти до вас.

11 Бо я вельми бажаю побачити вас, щоб викласти вам певний дар духовний для утвердження вашого,

12 Тобто, підбадьоритися з вами спільною вірою, вашою і моєю.

13 Не хочу, браття, утаємничити од вас, що я багато разів мав намір прийти до вас, але зустрічав перешкоди навіть донині, – щоб мати певний плід у вас також, як в інших народів.

14 Я боржник як грекам, так і поганам, мудракам і невігласам;

15 Отож, щодо мене, то я готовий благовістити й вам, що знаходяться в Римі.

16 Бо я не соромлюся благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для порятунку кожному, хто вірує, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові.

17 У ньому відкривається правда Божа од віри у віру, як написано: Праведний вірою житиме.

18 Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке безчестя і неправду людей, які перепиняють істину неправдою.

19 Бо що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм.

20 Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розгляд творінь видимі, аж так, що їм (цим людям) немає виправдання.

21 Та оскільки вони, спізнавши Бога, не прославили Його, як Бога, і не подякували, але знікчемніли суєтністю думок своїх, і затьмарилося їхнє нерозумне серце,

22 Називаючи себе мудрими, впали у безум,

23 І славу нетлінного Бога замінили образом, що схожий на тлінну людину, на птаха, на чотириногих, і на плазунів, –

24 А тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх нечистоті, аж так, що вони опоганили самі свої тіла,

25 Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися і служили творінню замість Творця, Котрий благословенний навіки, амінь.

26 А тому й віддав їх Бог ганебним пристрастям – жінки їхні змінили природне вживання протиприродним;

27 Так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю один до одного, чоловік на чоловіка, вчиняючи ганебно, а відтак дістаючи в собі належну покару за свою оману.

28 А що вони не жадали мати Бога в розумі, то віддав їх Бог хибному розумові, – чинити ганебне.

29 Аж так, що вони виповнені всілякою неправдою, блудом, лукавством, жадобою зиску, злобою, заздрістю, убивством, розбратом, обманом, лихими звичаями,

30 Вони – обмовники, наклепники, богоненависники, напасники, чванливі, пихаті, винахідливі на лихе, неслухняні батькам,

31 Нерозважливі, підступні, безсердечні, немилосердні, немилостиві.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16