1 Ось чому немає тобі виправдання, кожна людино, що судиш іншого; бо тим самим судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, тому що, судячи іншого, чиниш те саме.
2 А ми знаємо, що справедливий суд Божий на тих, хто таке чинить.
3 Невже сподіваєшся ти, людино, що уникнеш суду Божого, осуджуючи такі діяння і сама вчиняєш те саме?
4 Або нехтуєш багатством Його доброти, лагідности і довготерплячости Божої, не розуміючи, що Божа доброта веде тебе до каяття?
5 Однак через упертість твою і нерозкаяність серця, ти сама собі збираєш гнів на день гніву і одкровення праведного суду від Бога,
6 Котрий віддасть належне кожному за його вчинками:
7 Тим, що наполегливо добрими справами шукають слави, честі і безсмертя, – життя вічне.
8 А тим, котрі чинять спротив і не підкоряються істині, але віддаються неправді, – лють та гнів.
9 Скорбота й утиски всілякій душі людини, котра чинить лихе, по-перше, – юдея, а потім і грека!
10 І навпаки, слава і честь, і мир всілякому, хто чинить добро, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові!
11 Бо немає упереджености у Бога.
12 Ті, котрі, не маючи Закону, згрішили, поза Законом і загинуть; а ті, котрі під Законом згрішили, за Законом й судитимуться, –
13 Тому що не слухачі Закону праведні перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть;
14 Бо коли погани, що не мають Закону, за природою законне чинять, то, не маючи Закону, вони самі собі закон:
15 Вони показують, що справа закону в них написана в серцях, про що засвідчує їхня совість і думки їхні, то звинувачуючи, а то виправдовуючи одна одну, –
16 Того дня, коли, за благовістям моїм, Бог буде судити утаємничені справи людей через Ісуса Христа.
17 Ось ти називаєшся юдеєм, і спираєшся на Закон і хвалишся Богом,
18 І знаєш волю Його, і розумієш найкраще, навчаючись із Закону.
19 І маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, що знаходяться в пітьмі,
20 Наставник невігласів (нерозумних), навчитель дітей, що має в Законі взірець ведення та істини;
21 То як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш себе самого?
22 Проповідуєш не красти, а сам крадеш! І кажеш: Не чини перелюбу, а сам чиниш перелюб. Гидуєш ідолами, а сам святокрадець!
23 Хвалишся Законом, а зневажанням Закону безчестиш Бога!
24 Бо через вас, як написано, ймення Боже зневажається в поганів.
25 Обрізання корисне, якщо виконуєш Закон; а якщо ти нехтуєш Законом, то обрізання твоє стало необрізанням.
26 Отож, якщо необрізаний дотримується настанов Закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання?
27 І необрізаний з природи, що виконує Закон, чи не осудить тебе, що нехтуєш Законом, маючи Писання і обрізання?
28 Бо не той юдей, хто схожий на нього зовні, і не те обрізання, котре зовнішнє, на плоті;
29 Але той юдей, хто внутрішньо такий, і те обрізання, котре в серці, за духом, а не за буквою: йому й похвала не від людей, але від Бога.