1 І що ж, скажемо, Авраам, батько наш надбав за плоттю?
2 Якщо Авраам виправдався справами, він має похвалу, але не перед Богом.
3 Бо що оповідає Писання? Повірив Авраам Богові, і це зараховано йому у праведність.
4 Тому, хто виконує якусь роботу, нараховується заробіток не з ласки, але з обов‘язку;
5 А тому, хто цього не чинить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його постає як праведність.
6 Так само й Давид називає блаженною людину, котрій Бог зараховує праведність незалежно від справ.
7 Блаженні, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи покриті;
8 Блаженна людина, котрій Господь не завважить гріха.
9 Блаженство це стосується обрізання чи до необрізання? Ми кажемо, що Авраамові віра зарахувалася як праведність.
10 Коли зарахувалася? По обрізанні, чи до обрізання? Не по обрізанні, а до обрізання.
11 І ознаку обрізання він прийняв, мов печать праведности через віру, котру мав у необрізанні, аж так, що він став батьком усіх віруючих у необрізанні, щоб їм також зарахувалася праведність.
12 І батьком обрізаних, і не лише тих, що прийняли обрізання, але також і тих, що ходять по слідах віри батька нашого Авраама, котру він мав у необрізанні.
13 Бо не Законом дарована Авраамові, або ж насінню його, обітниця – бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
14 Бо коли спадкоємці ті, що в Законі, то марна віра і не діє обітниця;
15 Бо Закон викликає гнів, тому що, де немає Закону, там немає і злочину.
16 Отже, за вірою, щоб з милости було, щоб обітниця була неодмінно для всіх, не лише за Законом, але й за вірою нащадків Авраамових, котрий є батько всім нам;
17 Як написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів, – перед Богом, Котрому він повірив, що животворить мертвих і називає неіснуюче, як існуюче.
18 Він, понад надію, повірив надією, а тому став батьком багатьох народів, за сказаним: таким численним буде насіння твоє!
19 І не знемігся він у вірі і не вважав, що тіло його, майже столітнього, уже омертвіло, і лоно Саррине вже не живе;
20 Не мав сумніву в обітниці Божій через невіру, але був твердий у вірі, прославивши Бога.
21 І був уповні певен, що Він міцний і виконає обіцяне.
22 А тому й зараховано йому як праведність.
23 А втім, не стосовно до нього одного написано, що зарахувалося йому,
24 Але стосовно також до нас, зарахується й нам, що вірують у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, Господа нашого.
25 Що був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.