14 Чи не викличу ревність у співродичів моїх за плоттю і чи не врятую деяких із них?
15 Бо якщо відторгнення їхнє буде замиренням світу, то що буде прийняття ними, як не життя з мертвих?
16 Якщо започаток святий, то й ціле також; і якщо корінь святий, то й гілка також.
17 А якщо деякі з гілок відламалися, а ти, дике оливкове дерево, прищеплене на їхнє місце і стало спільником кореня і соку оливи,
18 То не чванься над гілками: якщо ж усе-таки піднесешся, то пригадай, що не ти корінь тримаєш, але корінь – тебе.
19 Скажи: гілки відламалися, щоб мені прищепитися.
20 Гаразд. Вони відламалися невір‘ям, а ти тримаєшся вірою: Не пишайся, але бійся.