5 Так само й нинішнього часу, за вибраною благодаттю, зберігся останок.
6 Але, якщо з благодаті, то не за справи; інакше благодать не була б уже благодаттю. А якщо за справи, то це вже не благодать; інакше справа вже не є справа.
7 То що? Ізраїль, чого шукав, того не дістав; а вибрані дістали, проте інші ожорсточилися.
8 Як написано: Бог дав їм духа приспання, очі, котрі не бачать, і вуха, якими не чують, навіть до сього дня.
9 І Давид повідує: Нехай же буде застілля їхнє сіттю, тенетами і зашморгом на відплату їм;
10 Нехай потьмаряться очі їхні, щоб не бачити, і нехай хребет їхній зігнеться назавжди.
11 Отож, запитую: Невже вони спіткнулися, щоб зовсім упасти? Зовсім ні. Але від їхнього падіння порятунок поганам, аби пробудити в них ревність.