2 Бо один певен, що можна їсти все, а немічний їсть овочі.
3 Хто їсть, не принижуй того, хто не їсть; і хто не їсть, не осуджуй того, хто їсть, тому що Бог прийняв його.
4 Ти хто такий, що осуджуєш чужого служника? Перед своїм Господом стоїть він, чи падає; і буде знову поставлений, бо Господь має силу поставити його.
5 Є такий, що відрізняє день від дня, а інший міркує про всілякий день однаково. Кожний чини з огляду на можливості свого розуму.
6 Хто розрізняє дні, для Господа розрізняє; і хто не відрізняє днів, для Господа не відрізняє. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. І хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
7 Бо ніхто із нас не живе для себе, і ніхто не вмирає для себе,
8 А чи живемо, – для Господа живемо; чи помираємо, – для Господа помираємо. І тому чи живемо, чи помираємо, – завжди Господні.