9 Я жив свого часу без закону, та коли прийшла заповідь, – гріх ожив,
10 А я помер, і, таким чином заповідь, котру дано мені для життя, послужила мені на смерть.
11 Тому що гріх, взявши привід од заповіді, обдурив мене і умертвив нею.
12 Тому Закон святий і заповідь свята, і праведна, і добра.
13 Отож, невже добре вчинилося мені смертоносним? Зовсім ні. Але гріх, що виявився гріхом через те, що засобом доброго завдав мені смерть, аж так, що гріх стає украй грішний через заповідь.
14 Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий гріхові.
15 Бо не розумію, що вчиняю: бо не те вчиняю, що хочу, а що ненавиджу, те вчиняю.