24 Бо ми врятовані надією. А надія, коли бачить, не є надія; бо якщо хтось бачить, то навіщо йому й сподіватися.
25 Та коли сподіваємося того, чого не бачимо, тоді чекаємо з терпінням.
26 Так само й Дух допомагає нам у немочах наших; бо ми не знаємо, за що молитися, як належить, але Сам Дух клопочеться за нас зітханнями невимовними.
27 Однак Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він клопочеться за святих, з волі Божої.
28 І ми знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним за Його волею, все сприяє доброму.
29 Бо Кого Він передбачив, тим і визначив бути подібними образові Сина Свого, щоб Він був першовродженим поміж багатьма братами;
30 А кого Він передбачив, тих і покликав; а кого виправдав, тих, отже, й прославив.