11 Бо коли вони ще не народилися і не вчинили нічого доброго чи лихого, – щоб воля Божа у вибранні звершувалася,
12 Не від справ, але від Того, Хто прикликає, – сказано було їй: Більший буде у рабстві в меншого.
13 Як написано: Якова Я полюбив, а Ісава зненавидів.
14 То що скажемо? Невже неправда у Бога? Зовсім ні;
15 Бо Він каже Мойсеєві: Кого милувати, помилую; кого жаліти, пожалію.
16 Отже, помилування залежить не від того, хто бажає, і не від того, хто прагне, але від Бога, що милує.
17 Бо Писання каже фараонові: Для того самого Я поставив якраз тебе, аби показати над тобою силу Мою і щоби проповідувано було ймення Моє по всій землі.