1 Корах, син Їцгара, син Кегатів, син Левієв, і Датан, і Авірон, сини Еліява, та Он, син Пелета, сини Рувимові, взяли мужів
2 І повстали на Мойсея, і з ними з синів Ізраїля двісті п'ятдесят князів громади, люди значні, відомі на зібранні.
3 І зібралися супроти Мойсея і Аарона, і сказали їм: Багато берете на себе, вся громада свята, і серед них Господь. Чому ж ви ставите себе понад народом Господнім?
4 Мойсей, зачувши таке, упав на обличчя своє,
5 І сказав Корахові, і всім спільникам його, кажучи: Завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизитися йому до Нього; і кого Він вибрав, того й наблизить до Себе.
6 Ось що вчиніть: Корах і всі спільники його, візьміть собі кадильниці,
7 І завтра покладіть до них вогню, і засипте до них кадіння перед Господом, і кого вибере Господь, той і буде святий. Це ви берете багато на себе, сини Левієві!
8 І сказав Мойсей Корахові: Я благаю вас, послухайте, сини Левієві.
9 Невже вам мало того, що Бог Ізраїлів відділив вас од громади Ізраїльської і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служіння при скинії Господній і стояли перед громадою, служачи для неї?
10 Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, а ви домагаєтеся ще й священства.
11 Отож, ти і всі твої спільники зібралися супроти Господа. А що Аарон, що ви ремствуєте на нього?
12 І послав Мойсей покликати Датана і Авірона, синів Еліявових. Але вони сказали: Не підемо!
13 Хіба не досить того, що ти вивів нас із землі, в котрій тече молоко і мед, щоб вигубити нас у пустелі, і ти ще хочеш володарювати над нами!
14 Чи привів ти нас на землю, де тече молоко та мед? І чи дав нам у володіння поля та виноградники? Очі цих людей ти хочеш засліпити? Не підемо!
15 Мойсей вельми розгнівався, і сказав Господові: Не завертай погляду Твого на приношення їхнє; я не взяв у жодного з них віслюка і не вчинив зла жодному з них.
16 І сказав Мойсей Корахові: Завтра ти і всі спільники твої будете перед Господом, ти, вони і Аарон.
17 І візьміть кожний свою кадильницю, і покладіть до них кадіння, і принесіть перед Господа, кожний свою кадильницю, двісті п'ятдесят кадильниць; ти і Аарон, кожний свою кадильницю.
18 І взяв кожний свою кадильницю, і поклав до неї вогню, і засипали до них кадіння, і стали біля входу скинії зібрання; також і Мойсей та Аарон.
19 І зібрав супроти них Корах всю громаду до входу в скинію зібрання. І з'явилася Слава Господня всій громаді.
20 І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, говорячи:
21 Відділіться від громади цієї, і Я винищу їх в одну мить.
22 Але вони впали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усілякої плоті! Один чоловік згрішив, а Ти гніваєшся на всю громаду?
23 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24 Скажи громаді: Відступіть на всі боки од житла Кораха, Датана і Авірона.
25 І підвівся Мойсей і рушив до Датана і Авірона, і за ним пішли старшини Ізраїля.
26 І сказав громаді: Відійдіть од шатрів нечестивих людей цих, я благаю, не торкайтеся ні до чого, що належало їм, щоб не загинути вам у всіх гріхах їхніх.
27 І відійшли вони з усіх боків од жител Кораха, Датана та Авірона; а Датан і Авірон вийшли і стояли біля входу до шатрів своїх із дружинами своїми, і синами своїми, і з малими дітьми своїми.
28 І сказав Мойсей: Із цього знатимете, що Господь послав мене чинити всі діла оці, а не за своєю примхою я чиню це;
29 Якщо вони помруть, як помирають усі люди, і таким чином, як це відбувається з усіма людьми, то не Господь послав мене.
30 А коли Господь звершить незвичайне, і земля розкриє уста свої і поглине їх і все, що в них, і вони живими зійдуть у могилу, то знайте, що люди оці зневажили Господа.
31 І тільки-но він сказав слова ці, розступилася земля під ними.
32 І розкрила земля уста свої, і проковтнула їх і доми їхні, і всіх людей Корахових і все майно.
33 І зійшли вони з усім, що належало їм, живими в могилу, і покрила їх земля, і згинули вони з-посеред громади.
34 І всі Ізраїльтяни, котрі були довкола них, порозбігалися при їхньому ґвалті, щоб, говорили вони, і нас не проковтнула земля.
35 І вийшов огонь від Господа, і пожер тих двісті п'ятдесятьох мужів, котрі принесли кадіння.
36 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
37 Скажи Елеазарові, синові Аароновому, священикові, нехай позбирає кадильниці згорілих, і вогонь викине геть; бо освятилися
38 Кадильниці грішників цих смертю їхньою, і нехай сплющать їх на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх до Господа, і вони стали освяченими, і будуть вони знаменням для синів Ізраїлевих.
39 І взяв Елеазар священик мідні кадильниці, котрі принесли було спалені, і розплющили їх на листи для покриття жертовника.
40 На пам'ять синам Ізраїля, щоб ніхто сторонній, котрий не від сім'я Ааронового, не затіяв приносити кадіння перед Господом, і не сталося б з ним, що з Корахом і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея.
41 Другого дня вся громада синів Ізраїля почала ремствувати на Мойсея і Аарона, і говорила: Ви умертвили народ Господній.
42 І коли зібралася громада супроти Мойсея і Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмарина покрила її, і з'явилася Слава Господня.
43 І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання.
44 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
45 Станьте осторонь від громади цієї, і Я вигублю їх в одну мить. І вони впали на лиця свої.
46 І сказав Мойсей Ааронові: Візьми кадильницю, і поклади до неї вогню з жертовника і насип кадіння, і неси скорше до громади, і заступи їх: бо вийшов гнів од Господа і розпочалися ураження.
47 І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг до громади, де вже розпочалося ураження. І він поклав кадіння і спокутував за народ.
48 Став він поміж мертвими і живими, і ураження припинилося.
49 І померло від урази чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, окрім померлих разом із Корахом.