1 Ханаанський цар Араду, що жив південніше, зачувши, що Ізраїль рухається шляхом Аторім, розпочав битву з Ізраїльтянами і декілька з них захопив у полон.
2 І дав Ізраїль обітницю Господові, і сказав: Якщо віддаси народ сей до рук моїх, то вщент винищу міста їхні.
3 Господь почув голос Ізраїля і віддав ханаанеїв до рук йому, і вони ущент винищили їх і міста їхні, і назвали ім'я місцю тому Хорма.
4 Від гори Гор подалися вони узбережжям Червоного моря, аби проминути землю Едома. І душа народу була пригнічена від шляху.
5 І ремствував народ на Бога, і нарікав на Мойсея: Нащо вивели ви нас із Єгипту, щоб померти нам у пустелі? Тому що тут немає ні хліба, ні води, і душі нашій остогид цей непридатний харч.
6 І послав Господь на народ отруйних зміюк, котрі жалили народ, і померло багато народу із синів Ізраїля.
7 І прийшов народ до Мойсея і сказав: Згрішили ми, що ремствували на Господа, і на тебе: помолися Господові, щоб Він забрав од нас зміїв. І помолився Мойсей про народ.
8 І сказав Господь Мойсеєві: Зроби собі змія і пристав його до прапора, і кожен покусаний, глянувши на нього, залишиться живий.
9 І виготовив Мойсей мідного змія і приставив його до прапора, і коли гад кусав чоловіка, він, глянувши на мідного змія, залишався живий.
10 І рушили сини Ізраїля, і зупинилися в Овоті.
11 І рушили із Овоту, і зупинилися в Ійє-Гаварімі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця.
12 Звідти рушили, і зупинилися в долині Зереду.
13 Рушивши звідси, зупинилися біля тієї частини Арнону в пустелі, котра виходить від рубежів Амореїв; бо Арнон – то кордон Моава, між Моавом і Амореєм.
14 Тому й сказано у книзі війн Господніх:
15 Вагев у Суфі і потоки Арнону, і вершина потоків, котра схиляється до Шебет-Ару і підходить до володінь Моава.
16 Звідси вони рушили до Беера. Це та криниця, про яку Господь сказав Мойсеєві: Збери народ, і дам їм води.
17 Тоді заспівав Ізраїль пісню оцю: Виповнюйся, кринице, співайте їй;
18 Криниця, котру викопали князі, викопали вожді народу за наказом законодавця жезлами своїми. І з пустелі рушили до Маттани.
19 З Маттани до Нагаліїлу, із Нагаліїлу на Бамот.
20 З Бамоту на Гай, котрий на землі Моава, на верховині гори Пісґі, яка обернена лицем до пустелі.
21 І послав Ізраїль послів до Сигона, царя аморейського, щоб сказати:
22 Дозволь мені перейти землею твоєю; не будемо заходити в поля і виноградники, не будемо пити з криниць твоїх, а підемо шляхом царським, доки не перейдемо кордонів твоїх.
23 Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свою землю; і зібрав Сигон увесь народ свій, і виступив супроти Ізраїля в пустелю, і дійшов до Йогці, і воював з Ізраїлем.
24 І вдарив його Ізраїль мечем, і посів землю його від Арнону до Яббока, аж до рубежів аммонських; тому що міцні були рубежі аммонійців.
25 І завоював Ізраїль усі міста оті, і осів у всіх містах аморейських, у Хешбоні і в усіх, які залежали від нього.
26 Тому що Хешбон було місто Сигона, царя аморейського; і він воював із попереднім царем моавським, і взяв із рук його всю землю його до Арнону.
27 Тому й розповідають оповідачі: "Рушайте до Хешбону, нехай спорудять і утвердять місто Сигона.
28 Бо вже вогонь вийшов з Хешбону, полум'я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і володарів вершинами Арнону.
29 Горе тобі Моав! Загинув ти, народе Кемошів! Віддав синів своїх і доньок своїх у полон аморейського царя Сигона.
30 Ми вразили їх стрілами; загинув Хешбон до Дівону, ми спустошили їх до Нофаху, котра поблизу Медеви.
31 І жив Ізраїль на землі амореїв.
32 І послав Мойсей відвідати Язера, і вони здобули поселення їхні, які залежали від нього, і прогнали амореїв, котрі в них були.
33 І повернули й пішли на Башан. І виступив супроти них Ог, цар башанський, сам і увесь народ його, на битву при Едреї.
34 І сказав Господь Мойсеєві: Не бійся його; бо Я віддам його і увесь народ його, і всю землю його в руки твої, і вчиниш із ним, як учинив із Сигоном, царем аморейським, котрий жив у Хешбоні.