31 Тоді відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Ангела Господнього, який стояв на дорозі з оголеним мечем у руці, і поклонився й упав на лице своє.
32 І сказав йому Ангел Господній: За що ти бив свою віслючку ось уже тричі? Я вийшов, щоб зупинити тебе, тому що путь твоя крива переді Мною.
33 І віслючка, забачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі. Якби вона не звернула від Мене, то Я убив би тебе, а її залишив би живою.
34 І сказав Валаам Ангелові Господньому: Згрішив я, бо не знав, що ти стоїш супроти мене на дорозі; отож, якщо це небажане в очах Твоїх, то я повернуся.
35 І сказав Ангел Господній Валаамові: Рушай з людьми цими, тільки говори те, що Я буду говорити тобі. І пішов Валаам із князями Балаковими.
36 Балак, зачувши, що йде Валаам, вийшов назустріч йому до міста моавського, котре при Арноні, що біля самого рубежа.
37 І сказав Балак Валаамові: Чи не посилав я до тебе, кликати тебе? Чому ти не йшов до мене? Невже я справді-таки не можу пошанувати тебе?