17 І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля приношення всеспалення свого, і з ним князі моавські. І сказав йому Балак: Що говорив Господь?
18 А він оповів притчу свою і сказав: Підведися, Балаку, і послухай уважно мене, сину Ціппорів.
19 Бог – не людина, щоб Йому неправду казати, і не син людський, щоб Йому каятися. Чи він сказав що-небудь і не зробив? Буде говорити і не звершить успішно?
20 Ось, я дістав заповідь благословити, і Він благословив, і я не можу знехтувати цим.
21 Не видно бідування у Якова і не помітно нещастя в Ізраїля; Господь, Бог його, з ним, і царський звук сурми із ним.
22 Бог вивів їх із Єгипту, як той, що має силу, як у єдинорога.
23 Бо немає ворожби поміж Яковом, і чарів нема в Ізраїля. Свого часу скажуть про Якова і про Ізраїля: Ось що витворив Бог!