5 І вклав Господь слово в уста Валаамові, і сказав: Повернися до Балака і так говори.
6 І повернувся до нього, і ось, він стоїть біля пожертви всеспалення свого, він і всі князі моавські.
7 І оповів притчу свою і сказав: Із Месопотамії привів мене Балак, цар Моава, від гір східних: "Прийди, прокляни мені Якова, прийди, наклич лихо на Ізраїля!"
8 Як прокляну я того, кого Бог не проклинає? Як накличу зло? Господь не накликає на нього лиха.
9 З верховини скель бачу я його, і з пагорбів дивлюся на нього; ось народ живе окремо, і між народами його не враховано.
10 Хто перелічить пісок Якова і число четвертої частки Ізраїля? Нехай помре душа моя смертю праведників, і нехай буде кінець мій, як його.
11 І сказав Балак Валаамові: Що ти зі мною робиш? Я взяв тебе, аби проклясти ворогів моїх, а ти, ось, – благословив їх разом.