10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і вдарив він рукою об руку свою, і сказав Балак Валаамові: Я прикликав тебе, щоб ти прокляв ворогів моїх, а ти благословляєш їх уже утретє.
11 Отож, забирайся на своє місце; я хотів пошанувати тебе, та ось, Господь позбавляє тебе честі.
12 І сказав Валаам Балакові: Чи не казав я послам твоїм, котрих ти прислав до мене:
13 А хоч би мені давав Балак повнісінький дім срібла і золота, не можу йти не за Господньою заповіддю, щоб учинити що-небудь добре чи погане за своїм розумом: але що скаже Господь, те й буду говорити."
14 Отож, ось, я йду до народу свого; іди, я звіщу тобі, що вчинить народ сей з народом твоїм із плином часу.
15 І проголосив притчу свою, і сказав: Говорить Валаам, син Беорів, говорить муж із очима відкритими.
16 Говорить той, що чує слова Божі, той, що має знання од Всевишнього, котрий бачить видіння Всемогутнього, впадає у потьмарення, але відкриті очі його.