5 І верховини будуть їм страшні, і на дорозі жахи; і зацвіте мигдаль; і обважніють коники, і розсиплеться каперс. Бо відходить людина до вічної оселі своєї, і плакальники вже готові оточити її на вулиці;
6 Доки не урвався срібний ланцюг, і не урвалася золота пов'язка, і не розбився глечик біля джерела, і не зламається колесо над криницею.
7 І повернеться порох у землю, чим він і був, а дух повернеться до Бога, Котрий дав його.
8 Марнота марнот, сказав Проповідник, усе – марнота!
9 Окрім того, що Екклезіяст був мудрий, він навчав народ пізнання. Він усе випробував, дослідив і склав багато притч.
10 Старався Екклезіяст віднаходити гарні вислови, і слова істини написані ним безпомильно.
11 Слова мудрих, – мов голки і, наче забиті цвяхи, і укладачі їх – від єдиного пастуха.