11 Усе витворив Він прекрасним у свій час, і поклав вічність у серце їхнє, хоч людина не може осягнути справ, котрі Бог звершує, від початку до кінця.
12 Пізнав я, що немає для них нічого кращого, аніж веселитися і чинити добро у своєму житті.
13 І якщо якась людина їсть і п'є, і бачить добро у всілякій праці своїй, то це – дар Божий!
14 Пізнав я, що все, що учиняє Бог, буде навіки; до нього нічого долучити, і від нього нічого відняти; і Бог вчиняє так, щоб упокорювалися перед лицем Його.
15 Що було, те й нині є, і що буде, те вже було; і Бог прикличе минуле.
16 А ще бачив я під сонцем: місце суду, а там беззаконня, місце правди, а там неправда.
17 І сказав я в серці своєму: Праведного і лиходія судитиме Бог; тому що час для всякої речі, і суд над усяким ділом там.