4 Де слово царя, там влада; і хто скаже йому: "Що ти сподіяв?"
5 Хто виконує заповідь, той не спізнає жодного лиха: серце мудрого відає і час, і приписи.
6 Тому що для будь-якої речі є свій час і приписи; а чоловікові велике лихо від того,
7 Що він не знає, що станеться; і як воно буде – хто скаже йому?
8 Людина не має влади над духом, щоб утримати духа, і не має влади у неї над днем смерти, і не має ради в цій боротьбі, і не врятує безчестя лиходія.
9 Усе це я бачив, і навертав серце моє на всіляку справу, котра учинялася під сонцем. Трапляється час, коли людина володарює над людиною на шкоду їй.
10 Бачив я тоді, що ховали лиходіїв, і приходили і відходили од святого місця, і їх забували в місті, де вони так учиняли. І оце – марнота!