6 Тому що для будь-якої речі є свій час і приписи; а чоловікові велике лихо від того,
7 Що він не знає, що станеться; і як воно буде – хто скаже йому?
8 Людина не має влади над духом, щоб утримати духа, і не має влади у неї над днем смерти, і не має ради в цій боротьбі, і не врятує безчестя лиходія.
9 Усе це я бачив, і навертав серце моє на всіляку справу, котра учинялася під сонцем. Трапляється час, коли людина володарює над людиною на шкоду їй.
10 Бачив я тоді, що ховали лиходіїв, і приходили і відходили од святого місця, і їх забували в місті, де вони так учиняли. І оце – марнота!
11 Не скоро звершується суд над лихими справами; і через це не боїться серце синів людських чинити зло.
12 І хоч грішник сто разів учиняє зло і заклякає в ньому, я таки знаю, що добре буде тим, що бояться Бога, котрі упокорюються перед лицем Його;