8 Людина не має влади над духом, щоб утримати духа, і не має влади у неї над днем смерти, і не має ради в цій боротьбі, і не врятує безчестя лиходія.
9 Усе це я бачив, і навертав серце моє на всіляку справу, котра учинялася під сонцем. Трапляється час, коли людина володарює над людиною на шкоду їй.
10 Бачив я тоді, що ховали лиходіїв, і приходили і відходили од святого місця, і їх забували в місті, де вони так учиняли. І оце – марнота!
11 Не скоро звершується суд над лихими справами; і через це не боїться серце синів людських чинити зло.
12 І хоч грішник сто разів учиняє зло і заклякає в ньому, я таки знаю, що добре буде тим, що бояться Бога, котрі упокорюються перед лицем Його;
13 А лиходієві не буде добра, і, неначе тінь, недовго протриває той, хто не упокорюється перед Богом.
14 Є також ось така марнота на землі: праведників наздоганяє те, на що заслуговували б вчинки лиходіїв, а з лиходіями трапляється те, на що заслуговували б діяння праведників. І я сказав: і оце – марнота!