Екклезіяста 9:1-7 UKRB

1 До всього цього я навернув серце моє, щоб осягнути, що праведні і мудрі та діяння їхні – в руці Божій, і що людина ні любови, ані ненависти не відає у всьому тому, що перед нею.

2 Усьому і всім одне: одна доля праведникові і лиходієві, доброму і злому, чистому і нечистому, тому, що приносить пожертву, і тому, що не приносить пожертви; як доброчинному, так само й грішникові, як присягальникові, так само й тому, що боїться присяги.

3 Оце ж бо й лихо у всьому, що чиниться під сонцем, що доля однакова для всіх, і серце синів людських виповнене злом, і безум у серці їхньому, і в житті їхньому, а відтак вони відходять до померлих.

4 Хто перебуває серед живих, у того ще є надія, бо навіть псові живому ліпше, аніж мертвому левові.

5 Живі знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають, і вже немає їм заплати, тому що пам'ять про них у забутті.

6 І любов їхня, і ненависть їхня, і ревнощі їхні вже пощезли, і вже немає їм частки навіки ні в чому, що чиниться під сонцем.

7 Тож простуй, їж весело хліб твій і пий на радощах серця твого вино твоє, коли Бог прихильний до справ твоїх.