12 Бо людина не відає свого часу, як риба попадає у невідворотню сіть, і як птахи заплутуються в сільцях; так і сини людські потрапляють у лихоліття, коли воно несподівано приходить на них.
13 Ось, яку ще мудрість бачив я під сонцем, і вона видалася мені важливою.
14 Місто невелике, і людей у ньому небагато; до нього наблизився великий цар, і взяв в облогу його, і вчинив супроти нього значні заходи в облозі;
15 Але в місті виявився мудрий бідак, і він урятував своєю мудрістю це місто; проте ніхто не згадав про цього бідного чоловіка.
16 І сказав я: Мудрість краща від сили, і все-таки мудрість бідака зневажається, і слів його не чують.
17 Слова мудрих, мовлені спокійно, вислуховуються краще, аніж крик володаря поміж безглуздими.