6 І виповнить доми твої і доми служників твоїх, і доми усіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх від дня, коли жити почали на землі аж донині. Мойсей обернувся і вийшов од фараона.
7 Тоді служники фараонові сказали йому: Чи довго він буде мучити нас? Відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господові, Богові своєму; невже ти не бачиш, що Єгипет гине?
8 І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і фараон сказав їм: Рушайте, звершіть служіння Господові, Богові вашому, але хто ж та хто піде?
9 І сказав Мойсей: Підемо з малолітніми і літніми нашими, із синами нашими і доньками нашими, і з вівцями нашими, із волами нашими рушимо, бо у нас свято Господові.
10 Фараон сказав їм: Нехай буде так, Господь з вами! Я готовий відпустити вас: але нащо з дітьми? Бачите, у вас лихі заміри.
11 Ні, підете одні чоловіки, і звершите служіння Господові, як ви того просили. І вигнали їх від фараона.
12 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою на землю єгипетську; і нехай нападе сарана на землю єгипетську і поїсть всю траву земну, і все, що заціліло від граду.