Вихід 22 UKRB

Закони про власність; настанови любови до ближнього.

1 Якщо хтось украде вола чи вівцю, і заколе чи продасть, то п'ять волів віддасть за вола і чотири вівці за вівцю.

2 Якщо хтось застане злодія, який підкопує, і вдарить його так, що той помре, то кров не впаде на нього виною.

3 Та якщо зійшло над ним сонце, то впаде на нього вина за кров. Той, що вкрав, мусить заплатити; а коли нічим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним.

4 Якщо украдене знайдеться у нього в руках живим, чи то віл, чи віслюк, чи вівця, нехай заплатить удвічі.

5 Якщо хтось учинить потраву в полі чи у винограднику, пустивши свою скотину випасати чуже поле, нехай поверне кращим із поля свого і кращим із виноградника свого.

6 Якщо з'явиться вогонь і охопить терен, і спалить копи, або жниво, або поле, то мусить заплатити, хто вчинив цю пожежу.

7 Якщо хтось віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони украдені будуть з дому його, то, якщо упіймають злодія, нехай він заплатить удвічі.

8 А якщо не впіймають злодія, нехай господар дому стане перед судом і присягнеться, що не простягнув руки своєї на власність ближнього свого.

9 Про всіляку річ, яка викликає суперечку, про вола, про віслюка, про вівцю, про одяг, про всіляку річ утрачену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справу обидвох слід довести до суддів. Кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму удвічі.

10 Якщо хтось віддасть ближньому своєму віслюка, чи вола, чи вівцю, чи яку-небудь іншу скотину на збереження; а вона помре, або буде пошкоджена, або вкрадена, так, що ніхто цього не побачить;

11 Клятва перед Господом нехай буде поміж обома в тому, що той, котрий узяв, не простягнув своєї руки на власність ближнього свого; і господар мусить прийняти, а той не буде платити.

12 А якщо вкрадене буде у нього, то мусить заплатити господареві його.

13 Якщо ж буде розтерзаний звіром, то нехай принесе на доказ розтерзане. За розтерзане він не платить.

14 Якщо хтось позичить у ближнього свого скотину, і вона буде пошкоджена і помре, а господаря не було при цьому, то мусить заплатити.

15 А коли господар її був при ній, то не має платити. Якщо її найняли за гроші, то нехай і піде за таку ціну.

16 Якщо спокусить хтось дівчину незаручену і зляжеться, нехай дасть їй віно і візьме її собі за дружину.

17 А якщо батько не погодиться видати її за нього, нехай заплатить стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.

18 Ворожки не залишай живою.

19 Усякий скотоложець нехай буде скараний на смерть.

20 Той, хто приносить пожертву богам, окрім одного Господа, нехай буде знищений.

21 Чужинцеві не чини утиску і не пригнічуй його; бо ви самі були чужинцями на землі єгипетській.

22 Ні вдові, ні сироті не чини утиску.

23 А якщо ти пригноблюєш їх, то, коли вони заволають до Мене, Я почую лемент їхній.

24 І запалає гнів Мій, і уб'ю вас мечем, і будуть дружини ваші вдовами, і діти ваші сиротами.

25 Якщо позичиш гроші бідному з народу Мого, то не чини утиску йому, і не вимагай од нього процентів.

26 Якщо візьмеш у заклад одяг ближнього твого, – до заходу сонця поверни його.

27 Бо він є єдиним притулком його; він вбрання тіла його: в чому він буде спати? Отож, коли він заволає до Мене, Я почую; бо Я милосердний.

28 Суддів не ганьби; і старшин у народі твоєму не принижуй.

29 Не зволікай приносити Мені початки від стодоли твоєї і від точильні твоєї; віддавай Мені первістка із синів твоїх.

30 Те саме чини з волом твоїм і з вівцею твоєю. Сім днів нехай будуть при матері своїй, а восьмого дня віддавай їх Мені.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40