2 Підкажи народові, щоб кожний у ближнього свого (сусіди) і кожна жінка у ближньої своєї попросила у борг прикраси срібні і золоті.
3 І дав Господь милість народові Своєму на очах єгиптян; та й Мойсей був вельми великий на землі єгипетській, в очах служників фараонових і в очах народу.
4 І сказав Мойсей: Так говорить Господь: Опівночі Я пройду посеред Єгипту.
5 І помре всілякий первісток на землі єгипетській: від первістка фараона, котрий сидить на престолі своєму, до первістка рабині, котра при жорнах, і все первісне від худоби.
6 І буде зойк великий по всій землі єгипетській, котрого не було, і якого вже не буде ніколи.
7 А в усіх синів Ізраїля ні на чоловіка, ні на скотину не поворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, як відрізняє Господь єгиптян та ізраїльтян.
8 І прийдуть усі служники твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: "Вийди ти і увесь народ, котрого ти очолюєш". Після цього вийду і я. І вийшов Мойсей від фараона, виповнений гнівом.