14 Роса врешті щезла, аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібоньке, мов іній на землі.
15 І побачили сини Ізраїля, і говорили один одному: Що це? Бо не знали, що це таке. І Мойсей сказав їм: Це хліб, котрого Господь дав вам на поживу.
16 Ось що наказав Господь: Збирайте його кожний по стільки, скільки з'їсть, по гомору на душу, за числом душ, скільки у кого в шатрі, збирайте.
17 І вчинили так сини Ізраїля, і зібрали, хто багато, а хто мало.
18 І вимірювали гомором, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, а в того, хто мало, не було нестачі. Кожний зібрав, скільки міг спожити.
19 І сказав їм Мойсей: Ніхто не лишай цього до ранку.
20 Та не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі на ранок; і завелася черва, і воно засмерділося; і розгнівався на них Мойсей.