1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що батьки ваші усі були під хмарою, і всі пройшли через море;
2 І всі хрестилися в Мойсея у хмарі і в морі.
3 І всі їли одну і ту ж духовну їжу;
4 І всі пили одне й те ж духовне питво, бо пили з духовної Скелі що йшла за ними, а Скеля була Христос.
5 Але не для багатьох із них була добра воля Бога; бо вони уражені були в пустелі.
6 А це були приклади для нас, щоб ми не були жадливими на лихе, як вони були жадливі.
7 Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про котрих написано: Народ сів їсти і пити, і підвівся грати.
8 Не будемо блудодіяти, як деякі з них блудодіяли, і впродовж одного дня загинуло їх двадцять три тисячі.
9 Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від гадюк.
10 Не ремствуйте, як деякі з них ремствували, і загинули від винищувача.
11 Усе, що відбувалося з ними, як приклади, а описане для застереження нам, котрі сягнули останніх віків.
12 А тому, хто гадає, що він стоїть, бережися, щоб не впасти.
13 Вас запопала спокуса не інша, як людська, і вірний Бог, Котрий не попустить вам бути спокушеним над силу, але під час спокуси дасть також полегшення, аж так, щоб ви могли витримати її.
14 Отож, улюблені мої, втікайте від ідолослужіння.
15 Я кажу вам як розважливим; самі поміркуйте про те, що оповідаю;
16 Чаша благословення, котру благословляємо, чи не є прилучення Крови Христової? Хліб, котрого ламаємо, чи не є прилучення Тіла Христового?
17 Один хліб, і ми численні – одне тіло; бо всі причащаємося від одного хліба.
18 Подивіться на Ізраїля за плоттю: ті, котрі їдять пожертви, чи не учасники жертовника?
19 То що я кажу? Що ідольська пожертва чогось варта? Або ідоложертовне щось важить?
20 Нічогісінько! Але, що погани, приносячи пожертви, приносять бісам, а не Богові; бо я не хочу, щоб ви спілкувалися з бісами.
21 Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.
22 Невже ми наважимося дратувати Господа? Хіба ми сильніші від Нього?
23 Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та не все на науку.
24 Ніхто не шукай свого, але кожний добра іншому ближньому;
25 Їжте все, що на торговищі продається, без найменшого сумніву, для спокою совісті.
26 Бо Господня земля, і що виповнює її.
27 Якщо хтось з невірних покличе вас, і ви захочете піти, – то все, що вам запропонують, їжте без жодного сумніву, для спокою совісті.
28 Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, – то не їжте заради того, хто повідав вам, і заради совісті; бо Господня земля, і все, що виповнює її.
29 А совість завважую не свою власну, а іншого; бо нащо моїй свободі діставати осуд від чужої совісті інших людей?
30 Якщо я з удячності приймаю їжу, то нащо карати мене за те, за що я дякую?
31 Отож, чи їсте, чи п'єте, чи інше щось чините, все чиніть для слави Божої.
32 Не будьте спокусою ні юдеям, ні грекам, ні Церкві Божій.
33 Оскільки я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, але користі багатьох, щоб вони врятувалися.