1 Досягайте любови; ревно дбайте про дари духовні, і надто про те, аби пророкувати.
2 Бо хто говорить незнайомою мовою, той повідує не людям, але Богові, тому що ніхто не розуміє його, він тайни повідує духом.
3 А хто пророкує, той повідує людям на повчання, застереження і втіху.
4 Хто говорить чужою мовою, той себе навчає, а хто пророкує, той навчає Церкву.
5 Бажаю, щоб ви всі говорили мовами; але краще, щоб ви пророкували, бо той, що пророкує, переважає того, хто говорить мовами, хіба що він при цьому буде розтлумачувати, щоб Церква дістала напучування.
6 Тепер же, якщо я прийду до вас, браття, і почну говорити незнайомими мовами, яку користь принесу вам, доки не розтлумачу вам чи одкровенням, а чи пізнанням, або ж пророцтвом чи ученням?
7 Бо навіть безживні речі, що звучать, сопілка чи гусла, якщо не відтворюють різноманітних тонів, то як розпізнати, що грають на сопілці чи гуслах?
8 І, якщо сурма буде відтворювати невиразний звук, хто почне готуватися до битви?
9 Отож, якщо ви устами вимовляєте незрозумілі слова, то яким чином дізнаються, про що ви говорите? Ви будете казати на вітер.
10 Скільки, приміром, різноманітних слів у світі, і жодного з них немає без певного значення (поняття);
11 Але якщо я не розумію значення слів, то я для бесідника чужинець, і бесідник (той, що говорить) для мене чужинець.
12 Так само й ви, прагнучи дарів духовних, дбайте збагачуватися ними для розбудови Церкви.
13 А тому, хто розмовляє незнайомою мовою, нехай молиться про дар розтлумачення.
14 Бо коли я молюся незнайомою мовою, то, хоч дух мій молиться, проте розум мій залишається без плоду.
15 То що вчинити? Буду молитися духом, буду молитися й розумом; буду співати духом, буду співати й розумом.
16 Бо якщо ти будеш благословляти духом, то як скаже той, що стоятиме на місці простої людини: "Амінь", коли ти дякуватимеш; бо він не розуміє, про що ти говориш.
17 Ти гарно дякуєш, але інший не напучується.
18 Дякую Богові моєму: я найбільше з-поміж вас усіх розмовляю мовами;
19 Але в церкві волію краще сказати бодай п'ятеро слів розумом своїм, щоб інших навчити, аніж десять тисяч слів незнайомою мовою.
20 Браття! Не будьте дітьми розумом: на лихе будьте дітьми, а розумом будьте повнолітні.
21 У законі написано: Іншими мовами й іншими устами буду казати народові цьому, але й тоді не послухають Мене, – каже Господь.
22 Отож, мови є ознака не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво не для невіруючих, а для віруючих.
23 Якщо вся церква зійдеться разом (гуртом), і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і зайдуть до вас сторонні, або ж невіруючі, – то чи не скажуть, що ви біснуєтеся?
24 Та коли всі пророкують і зайде хтось невіруючий, або сторонній, то всі викривають його, і всі осуджують його.
25 І в такий спосіб таємниці серця його викриваються; і він упаде ницьма, поклониться Богові і скаже: Справді з вами Бог.
26 То що маємо, браття? – Коли ви сходитеся, і в кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є розтлумачення, – усе це нехай буде для науки.
27 Якщо хтось говорить незнайомою мовою, нехай говорять двоє, або щонайбільше троє, і то нарізно, а один розтлумачуй.
28 А якщо не буде тлумача (того, що розуміє ангельську мову), то мовчи в церкві, а говори собі і Богові.
29 І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розтлумачують;
30 Якщо одкровення буде іншому з-поміж тих, що сидять, то перший мовчи.
31 Бо всі один за одним можете пророкувати, щоб усім навчатися і всім діставати втіху.
32 І духи пророчі підкоряються пророкам,
33 Тому що Бог не є Бог безладу, але миру. Так буває по всіх церквах у святих.
34 Жінки ваші у церквах нехай мовчать; бо не дозволено їм говорити, а бути в покорі, як того й закон вимагає.
35 А якщо вони бажають чогось навчитися, нехай запитують про те вдома, у чоловіків своїх; бо непристойно жінці говорити в церкві.
36 Хіба від вас вийшло слово Боже? Чи до вас одних дійшло?
37 Якщо хтось має себе за пророка чи духовного, той нехай розуміє, що я пишу до вас, бо це – Заповіді Господні.
38 А хто не розуміє, нехай не розуміє.
39 Отож, браття, дбайте про те, аби пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами;
40 Але все нехай буде добропристойно і статечно.