1 Чи не Апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Ісуса Христа, Господа нашого? Чи не моя справа – ви у Господі?
2 Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства – ви у Господі.
3 Ось мій захист супроти тих, що осуджують мене.
4 Чи ми не маємо влади їсти і пити?
5 Чи не маємо влади мати супутницею сестру, дружину, як інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа?
6 Чи один я і Варнава не маємо влади не працювати?
7 Який вояк десь служить власним коштом? Хто посадив виноградника, і не їсть його плодів? Хто випасає стадо і не їсть молока від стада?
8 Чи на людське міркування я спираюся, коли повідую це, хіба Закон каже інакше?
9 Бо в Мойсеєвому Законі написано: Не зав'язуй рота волові, коли обмолочує зерно. Чи волом Бог опікується?
10 Чи, може, заради нас повідується? Так, для нас це написане; бо той, хто взявся орати, мусить орати з надією, і хто молотить, мусить молотити з надією одержати сподіване.
11 Якщо ми посіяли в вас духовне, чи велике те, якщо пожнемо у вас тілесне?
12 Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак, ми не скористалися цією владою, але все долаємо, щоб не поставити жодної перешкоди проповіді Євангелії Христовій.
13 Хіба не знаєте, що священнодіючі насичуються від святині храму? Що ті, котрі служать при жертовнику, мають частку із жертовника?
14 Так само й Господь наказав проповідникам Євангелії жити з проповіді Євангелії.
15 Але я не скористався нічим з усього цього. І написав це не для того, щоб так було для мене; бо для мене краще померти, аніж діждатися, щоб хтось знищив похвалу мою.
16 Бо коли я проповідую Євангелію, то нічим мені хвалитися, тому що це необхідний обов'язок мій, і горе мені, якщо не проповідую Євангелії!
17 Бо якщо вчиняю це з власної волі, то матиму нагороду; а якщо з обов'язку, то виконую лише довірене мені служіння.
18 За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангелію, проповідую про Христа безоплатно, не користуючись моєю владою, благовістячи Євангелію.
19 Бо, залишаючись вільним од усіх, я всім віддав себе в рабство, щоб надбати більше.
20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб надбати юдеїв; для підзаконних був, як підзаконний, щоб надбати підзаконних;
21 Для тих, кому Закон чужий, я став, як такий, котрому Закон чужий, – хоч не був чужим для Закону перед Богом, але підзаконний Христові, – щоб надбати тих, кому Закон чужий;
22 Для немічних був, як немічний, щоб надбати немічних. Для всіх я став усім, щоб урятувати бодай деяких.
23 Це саме чиню й для Євангелії, – щоб співучасником її бути.
24 Чи не знаєте, що ті, котрі біжать на перегонах, усі біжать, але один дістане нагороду? Тож біжіть, щоб вибороти (одержати).
25 Усі, хто біжить, утримуються від усього; ті, заради вінця тлінного, а ми – нетлінного.
26 І тому я біжу не так, як до невизначеного, борюся не так, аби повітря бити;
27 Але упокорюю і віддаю в неволю тіло моє, щоби, проповідуючи іншим, самому не лишитися негідним.