Перше Послання До Коринтян 15 UKRB

Воскресіння з мертвих. Істинність воскресіння Христа.

1 Нагадую вам, браття, Євангелію, яку я благовістив вам, котру ви прийняли, в котрій, отже й утвердилися,

2 Котрою ви рятуєтеся, якщо викладене вам утримуєте так, як я благовістив вам, якщо тільки ви увірували не марно.

3 Бо я найперше передав вам, що сам прийняв, тобто, що Христос помер за гріхи наші, за Писанням.

4 І що Він похований був, і що воскрес третього дня, за Писанням,

5 І що з'явився Кифі, а потім дванадцятьом;

6 Потім з'явився більше, аніж п'ятистам браттям водночас, із котрих більша частина донині жива, а деякі спочили.

7 Відтак з'явився Якові, а також усім Апостолам;

8 А по всіх з'явився мені, як такому що народився невчасно.

9 Бо я найменший з Апостолів, і не вартий називатися Апостолом, тому що переслідував Церкву Божу.

10 Але благодаттю Божою є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, але я потрудився більше від усіх них; а втім, не я, а благодать Божа, котра зі мною.

11 Отож, чи я, чи вони, але ми отак проповідуємо, і ви так увірували.

12 А якщо про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то чому деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?

13 Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес;

14 А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна й віра ваша.

15 Причому, ми стали б лжесвідками про Бога, тому що засвідчували б про Бога, що Він воскресив Христа, Котрого Він не воскрешав, якщо, отже, мертві не воскресають;

16 Бо коли мертві не воскресають, то Христос також не воскрес;

17 А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна; ви ще в гріхах ваших;

18 А тому й померлі у Христі загинули.

19 І якщо ми лише в цьому житті сподіваємося на Христа, то ми найнещасніші з-поміж людей.

20 Але Христос воскрес із мертвих, первісток із померлих.

21 Бо як ото смерть через людину, так само через людину й воскресіння мертвих.

22 Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.

23 Кожний своєю чергою: первісток Христос, потім Христові, як Він прийде.

24 А опісля кінець, коли Він передасть Царство Богові і Батькові, коли усуне всілякий уряд і всіляку владу й силу;

25 Бо Йому належить царювати, аж доки покладе усіх ворогів під ноги Свої.

26 А останній ворог – смерть – знищиться.

27 Тому що все упокорив під ноги Його; а коли сказано, що Йому все упокорене, то зрозуміло, що, окрім Того, Котрий підкорив Йому все.

28 А коли все підкорить Йому, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, нехай же буде Бог усе в усьому.

29 Інакше, що чинять ті, що хрестяться для мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо й хреститися для мертвих?

30 Навіщо також ми повсякчас зазнаємо лихоліття?

31 Я щодня помираю: засвідчую це похвалою вашою, браття, котру я маю у Христі Ісусі, Господі нашому.

32 На розсуд людський, коли я боровся зі звірями в Ефесі, то яка мені була користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти і пити, бо завтра помремо?

33 Не дайте себе обдурити: лихе товариство псує добрі звичаї (мораль).

34 Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо, на ваш сором, деякі з вас не відають Бога.

35 Але скаже хтось: Як воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть?

36 Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре;

37 І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне, чи якесь інше;

38 Але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожному насінню своє тіло.

39 Не всіляка плоть така сама плоть; але інша плоть у людей, ще інша плоть у тварин, інша – в риби, а ще інша – у птахів.

40 Є тіла небесні і тіла земні; але інша слава небесних, а інша – земних;

41 Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зоря від зорі різниться славою.

42 Так само й під час воскресіння мертвих: сіється в тлінне, постає в нетлінному;

43 Сіється в неславу, а постане у славі; сіється в немочі, а постане в силі;

44 Сіється тіло плотське, а постане тіло духовне. Є тіло плотське, а є тіло й духовне.

45 Так і написано: Перший чоловік Адам став душею живою; а останній Адам є Дух животворний.

46 Проте не духовне передніше, а тілесне, відтак духовне.

47 Перший чоловік – із землі, рукотворний; другий чоловік – Господь з неба.

48 Який рукотворний, такі й рукотворні; і який небесний, такі ж небесні;

49 І, як носили ми образ рукотворного, будемо носити й образ небесного.

50 Але те скажу вам, браття, що плоть і кров не можуть успадкувати Царство Боже, і тлін не успадковує нетлінне.

51 Повідую вам таємницю: не всі ми помремо, але всі перевтілимося.

52 Несподівано, в одну мить, при останній сурмі: бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перевтілимося.

53 Бо тлінному цьому належить одягтися в нетлінне, і смертному цьому – одягнутися в безсмертя.

54 А коли оце тлінне зодягнеться в нетлінне, і оце смертне зодягнеться в безсмертне, тоді справдиться слово написане: Поглинута смерть перемогою.

55 Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?

56 А жало смерти – гріх; а сила гріха – Закон.

57 Дяка Богові, що дарував нам перемогу Господом нашим Ісусом Христом!

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16