14 Бо коли я молюся незнайомою мовою, то, хоч дух мій молиться, проте розум мій залишається без плоду.
15 То що вчинити? Буду молитися духом, буду молитися й розумом; буду співати духом, буду співати й розумом.
16 Бо якщо ти будеш благословляти духом, то як скаже той, що стоятиме на місці простої людини: "Амінь", коли ти дякуватимеш; бо він не розуміє, про що ти говориш.
17 Ти гарно дякуєш, але інший не напучується.
18 Дякую Богові моєму: я найбільше з-поміж вас усіх розмовляю мовами;
19 Але в церкві волію краще сказати бодай п'ятеро слів розумом своїм, щоб інших навчити, аніж десять тисяч слів незнайомою мовою.
20 Браття! Не будьте дітьми розумом: на лихе будьте дітьми, а розумом будьте повнолітні.