17 Ти гарно дякуєш, але інший не напучується.
18 Дякую Богові моєму: я найбільше з-поміж вас усіх розмовляю мовами;
19 Але в церкві волію краще сказати бодай п'ятеро слів розумом своїм, щоб інших навчити, аніж десять тисяч слів незнайомою мовою.
20 Браття! Не будьте дітьми розумом: на лихе будьте дітьми, а розумом будьте повнолітні.
21 У законі написано: Іншими мовами й іншими устами буду казати народові цьому, але й тоді не послухають Мене, – каже Господь.
22 Отож, мови є ознака не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво не для невіруючих, а для віруючих.
23 Якщо вся церква зійдеться разом (гуртом), і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і зайдуть до вас сторонні, або ж невіруючі, – то чи не скажуть, що ви біснуєтеся?