2 І чинив Єгоаш бажане в очах Господніх упродовж усіх днів своїх, доки наставляв його священик Єгояда.
3 Тільки узвишшя не були понищені; народ ще приносив пожертви і кадіння на узвишшях.
4 І сказав Єгоаш священикам: Усе срібло, що посвячується, котре приносять у дім Господній, срібло від мандрівників, котре вносили за кожну душу за оцінкою, все срібло, скільки кому спадає на серце принести в дім Господній,
5 Нехай священики беруть собі, кожний від свого знайомого, і нехай лагодять вони пошкодження у храмі, скрізь, де знайдеться пошкодження.
6 Та оскільки до двадцять третього року царя Єгоаша священики не лагодили пошкоджень у храмі,
7 То цар Єгоаш покликав священика Єгояду і священиків, і сказав їм: Чому ви не лагодите пошкоджень у храмі? Тож не беріть віднині срібла у знайомих своїх, а на лагодження храму віддайте його.
8 І погодилися священики не брати срібла у народу на лагодження пошкоджень у храмі.