1 О тій порі, коли Господь зажадав забрати Іллю у вихорі на небо, то йшов Ілля з Єлисеєм із Ґілґалу.
2 І сказав Ілля Єлисеєві: Залишися тут, бо Господь посилає мене аж до Бет-Елу. Одначе Єлисей сказав: Живий Господь і жива душа твоя! Не залишу тебе. І пішли вони до Бет-Елу.
3 І вийшли сини пророків, котрі у Бет-Елі, до Єлисея і сказали йому: Чи відаєш ти, що нині Господь піднесе володаря твого над головою твоєю? Він сказав: Я також знаю, мовчіть.
4 І сказав йому Ілля: Єлисею, залишися тут, бо Господь посилає мене до Єрихону. І сказав він: Живий Господь і жива душа твоя! Не залишу тебе. І прийшли до Єрихону.
5 І прийшли сини пророків, котрі в Єрихоні, до Єлисея і сказали йому: Чи відаєш, що нині Господь піднесе володаря твого над головою твоєю? Він сказав: Я також знаю, мовчіть.
6 І сказав йому Ілля: Залишися тут, бо Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: Живий Господь і жива душа твоя: Не залишу тебе. І пішли обидва.
7 П'ятдесят чоловіків із синів, які пророкують, пішли і стали віддалік супроти них, а вони обидвоє стояли біля Йордану.
8 І взяв Ілля милоть свою, згорнув її і вдарив нею по воді, і розійшлася вона туди й сюди, і перейшли обидва, наче суходолом.
9 Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: Проси, що вчинити тобі передніше, аніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: Дух, котрий в тобі, нехай буде на мені удвічі.
10 І сказав він: Складного ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде.
11 Коли вони йшли і по дорозі розмовляли, раптом з'явилася колісниця вогняна і коні вогняні, і розлучили їх обидвох, і полинув Ілля у вихорі на небо.
12 А Єлисей дивився і вигукував: Батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одежу свою, і роздер її на дві частини.
13 І підняв милоть Іллі, котра впала з нього, і пішов назад, і зупинився на березі Йордану.
14 І взяв милоть Іллі, що впала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: Де Господь, Бог Іллі, – Він Самий? І вдарив нею по воді, і вона розійшлася туди й сюди, і перейшов Єлисей.
15 І побачили його сини пророків, котрі в Єрихоні, здалеку, і сказали: Спочив Дух Іллі на Єлисеї. І пішли назустріч йому, і вклонилися йому до землі.
16 І сказали йому: Ось, є у нас, служників твоїх, п'ятдесят чоловіків, люди міцні; нехай вони підуть та пошукають володаря твого, може, забрав його Дух Господній і кинув на одну з гір, або ж в одну із долин. А він казав їм: Не посилайте.
17 Але вони правили своєї довго, аж надокучили йому, і він сказав: Пошліть. І послали п'ятдесятеро чоловіків, і шукали три дні, і не знайшли його.
18 І повернулися до нього, а він о тій порі мешкав у Єрихоні, і сказав їм: Чи не казав я вам: Не ходіть?
19 І сказали мешканці міста Єлисеєві: Ось, місцезнаходження цього міста добре, як бачить володар наш, але вода недобра і земля неплідна.
20 І сказав він: Подайте мені нового кухля і покладіть туди солі. І дали йому.
21 І вийшов він до джерела води, і кинув туди солі, і сказав: Так говорить Господь: Я вчинив воду оцю здоровою, не буде вже від неї ні смерти, ані непліддя.
22 І стала та вода здоровою аж донині, за словом Єлисея, котре він сказав.
23 І пішов він звідти до Бет-Елу. Коли він йшов дорогою, то малі діти вибігли з міста і кепкували з нього, і говорили йому: Іди, лисий! Іди, лисий!
24 Він озирнувся і побачив їх, і прокляв їх йменням Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу і розтерзали з них сорок і двоє дітей.