1 І говорив Єлисей жінці, сина котрої воскресив він, і сказав: Підведися і піди, ти і дім твій, і поживи там, де можеш замешкати, бо Господь прикликав голод, і він прийде до цього краю на сім літ.
2 І підвелася та жінка, і вчинила за словом чоловіка Божого, і пішла вона і дім її, і жила у филистимському краї сім літ.
3 А як минуло сім літ, повернулася ця жінка з краю филистимського, і прийшла просити царя про дім свій і про поле своє.
4 Цар якраз розмовляв із Ґехазі, служником Божого чоловіка, і сказав: Розкажи мені про все пречудове, що вчинив Єлисей.
5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, жінка, чийого сина воскресив він, просила царя про дім свій, і про поле своє. І сказав Ґехазі: Володарю мій царю, оце та жінка і той самий син її, котрого воскресив Єлисей.
6 І запитав цар у жінки, і вона розповіла йому. І дав їй цар одного із челяді, сказавши: Поверніть їй усе, що належало їй, і всі прибутки з поля, від того дня, як вона залишила землю, й донині.
7 І прийшов Єлисей у Дамаск, коли Бен-Гадад, цар сирійський, був недужий. І доповіли йому, кажучи: Прийшов чоловік Божий сюди.
8 І сказав цар Газаїлові: Візьми в руку твою подарунка і піди назустріч Божому чоловікові, і запитай через нього Господа, кажучи: А чи одужаю я від оцієї хвороби?
9 І пішов Газаїл назустріч йому, і взяв подарунка в руку свою і всього вартісного в Дамаску, скільки можуть нести сорок верблюдів, і прийшов, і постав перед ним, і сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе запитати: Чи одужаю я від оцієї хвороби?
10 І сказав йому Єлисей: Піди, скажи йому: Одужаєш, однак відкрив мені Господь, що він помре.
11 І глянув на нього Єлисей гостро, і дивився отак довго, аж примусив його знітитися; і заплакав чоловік Божий.
12 І сказав Газаїл: Чому володар мій плаче? І сказав він: Тому, що я знаю, скільки зла ти заподієш синам ізраїлевим: фортеці їхні ти понищиш вогнем, і юнаків їхніх умертвиш мечем, і грудних дітей їхніх заб'єш, і вагітних жінок розітнеш.
13 І сказав Газаїл: Чи не є служник твій псом, щоб зміг учинити таке велике дійство? І сказав Єлисей: Показав мені Господь тебе царем Сирії.
14 І пішов він од Єлисея, і прийшов до царя свого. І сказав йому цей: Що говорив тобі Єлисей? І сказав: Він казав мені, що ти одужаєш.
15 А другого дня він узяв ковдру, намочив у воді і поклав на його обличчя, і він помер. І зацарював Газаїл замість нього.
16 П'ятого року Йорама, сина Ахавого, царя ізраїльського, за Йосафата, царя Юдиного, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.
17 Він мав тридцять два роки, коли зацарював, і вісім літ царював у Єрусалимі.
18 І ходив дорогою царів ізраїльських, як чинив дім Ахавів, тому що донька Ахавова була дружиною його; і чинив він лихе перед очима Господніми.
19 Однак не хотів Господь погубити Юду, заради Давида, служника Свого, оскільки він обіцяв дати йому світильника у дітях його на всі часи.
20 За днів його вийшов Едом з-під руки Юдиної, і настановили вони над собою царя.
21 І пішов Йорам до Цаіру, і всі колісниці його з ним; і підвівся він уночі, і понищив Едома, що був оточив його і старшин над колісницями, але народ повтікав до шатрів своїх.
22 І вийшов Едом з-під руки Юдиної аж донині. Того часу вийшла й Ливна.
23 А решту діянь Йорамових, і все, що він учинив, описано в Літописі царів Юдиних.
24 І спочив Йорам із батьками своїми і похований з батьками своїми у місті Давидовому. І зацарював Ахазія, син його, замість нього.
25 Дванадцятого року Йорама, Ахавого сина, ізраїльського царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
26 Двадцять два роки мав Ахазія, коли зацарював, і один рік царював у Єрусалимі. А ім'я матері його – Аталія, донька Омрі, ізраїльського царя.
27 І ходив дорогою дому Ахавого, і чинив лихе в очах Господніх, так, як дім Ахавів, тому що він був родич із домом Ахавовим.
28 І пішов він з Йорамом, сином Ахавовим, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до Ґілеадського Рамоту, і поранили сирійці Йорама.