1 Двадцять третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, і царював сімнадцять літ.
2 І чинив небажане в очах Господніх, і ходив у гріхах Єровоама, сина Неватового, що вводив Ізраїля в гріх, і не відхилявся від того.
3 І спалахнув гнів Господа на Ізраїля, і Він віддав їх в руку Газаїла, царя сирійського, і в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.
4 І вблагав Єгоахаз Господа, – і почув його Господь, тому що бачив Він утиски на ізраїльтян, як пригнічував їх цар сирійський.
5 І дав Господь ізраїльтянам визволителя, і вийшли вони з-під руки сирійців, і жили сини Ізраїлеві в шатрах своїх, як учора і третього дня.
6 Одначе не відділялися від гріхів дому Єровоама, котрий увів Ізраїля в гріх, ходили в них, і діброва залишилася в Самарії.
7 У Єгоахаза лишилося війська тільки п'ятдесят вершників, десять колісниць і десять тисяч піших, тому що винищив їх цар сирійський і вчинив їх тліном на топтання.
8 А решту діянь Єгоахаза, і все, що він учинив, і про мужні подвиги його, написано в Літописі царів ізраїльських.
9 І спочив Єгоахаз із батьками своїми, і поховали його в Самарії. І зацарював син його Йоаш.
10 Тридцять сьомого року Єгоаша, царя Юдиного, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, і царював шістнадцять літ.
11 І чинив лихе в очах Господніх; не ухилявся від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і ходив у них.
12 Решту діянь Йоаша, і все, що він учинив, і про мужні подвиги його, як він воював з Амацією, Юдиним царем, – написано в Літописі царів ізраїльських.
13 І спочив Йоаш із батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І похований Йоаш у Самарії з царями ізраїльськими.
14 Єлисей занедужав на хворобу, від котрої пізніше й помер. І прийшов до нього Йоаш, цар ізраїльський, і плакав над лицем його, і говорив: Батьку мій! Батьку мій! Колісниця Ізраїля і кіннота його!
15 І сказав йому Єлисей: Візьми лука і стріли. І взяв він лука і стріли.
16 І сказав цареві ізраїльському: Поклади руку твою на лука. І поклав він руку свою. І поклав Єлисей руки свої на руки царя,
17 І сказав: Прочини вікно на схід. І він прочинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І він вистрелив. І сказав: Це стріла визволення від Господа і стріла визволення супроти Сирії, і ти завдаси поразки сирійцям в Афеку до решти.
18 І сказав Єлисей: Візьми стріли І він узяв. І сказав цареві ізраїльському: Бий по землі! І вдарив він тричі і зупинився.
19 І розгнівався на нього чоловік Божий, і сказав: Треба було бити п'ять або й шість разів: тоді завдав би поразки Сирії до решти! А тепер лише тричі переможеш сирійців.
20 І помер Єлисей, і поховали його. І моавські полчища прийшли до краю наступного року.
21 І сталося, що коли ховали одного чоловіка, то, забачивши ці полчища, погребові кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу; і він, падаючи, торкнувся кісток Єлисея, і ожив, і звівся на ноги свої.
22 А Газаїл, цар сирійський, тіснив Ізраїля упродовж усіх днів Єгоахаза.
23 Але Господь змилосердився над ними, і помилував їх, і прихилився до них заради заповіту Свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотів винищити їх, і не відкинув їх від Себе донині.
24 І помер Газаїл, цар сирійський, і зацарював син його Бен-Гадад.