4 І сказав Єгоаш священикам: Усе срібло, що посвячується, котре приносять у дім Господній, срібло від мандрівників, котре вносили за кожну душу за оцінкою, все срібло, скільки кому спадає на серце принести в дім Господній,
5 Нехай священики беруть собі, кожний від свого знайомого, і нехай лагодять вони пошкодження у храмі, скрізь, де знайдеться пошкодження.
6 Та оскільки до двадцять третього року царя Єгоаша священики не лагодили пошкоджень у храмі,
7 То цар Єгоаш покликав священика Єгояду і священиків, і сказав їм: Чому ви не лагодите пошкоджень у храмі? Тож не беріть віднині срібла у знайомих своїх, а на лагодження храму віддайте його.
8 І погодилися священики не брати срібла у народу на лагодження пошкоджень у храмі.
9 І взяв священик Єгояда одну скриньку, і зробив отвір на вікові її, і поставив її біля жертовника на правому боці, де входили в дім Господній. І клали туди священики, які стояли на сторожі біля порога, все срібло, котре приносили в дім Господній.
10 І коли бачили, що багато срібла в скрині, приходив писар царський і першосвященик, і зав'язували в мішки, і рахували срібло, знайдене в домі Господньому.