18 І кликали вони царя. І вийшов до них Еліяким, син Хілкійї, старший палацу, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, оповісник.
19 І сказав їм Рабсак: Скажіть Єзекії: Так говорить цар великий, цар асирійський: Що це за надія, на котру ти сподіваєшся?
20 Ти вимовляв лише порожні слова: Для війни необхідні порада і сила. А нині ти на кого покладаєшся, що відхилився од мене?
21 Ось, ти сподіваєшся спертися на Єгипет, на цю тростину надламану, котра, якщо хтось зіпреться на неї, увійде йому руку – прохромить її. Такий фараон, цар єгипетський для всіх, хто покладається на нього.
22 А якщо ви скажете мені: На Господа Бога нашого ми покладаємося, то чи на того, котрого підвищення і жертовника понищив Єзекія, і сказав Юді та Єрусалимові: Тільки перед цим жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі.
23 Отож, піди на спілку з володарем моїм, царем асирійським; Я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них?
24 Як тобі здолати бодай одного вождя із найменших служників володаря мого? І сподіваєшся на Єгипет заради колісниць і коней?