18 І покидали богів їхніх у вогонь; але це не боги, а витвір людських рук, дерево і камінь, а тому й винищив їх.
19 І нині, Господе, Боже наш, урятуй нас од руки його, і довідаються всі царства землі, що Ти, Господе, Бог єдиний.
20 І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Те, про що ти молився до Мене, супроти Санхеріва, царя асирійського, Я почув.
21 Ось слово, котре вирік Господь про нього: Зневажить тебе, посміється над тобою, незаймана донько Сіону; услід за тобою похитає головою дочка Єрусалиму.
22 Кого ти лаяв і ганьбив? І на Кого підвищив голос, і звів так високо очі свої? На Святого Ізраїлевого.
23 Через послів твоїх ти ганив Господа і сказав: З багатьма колісницями моїми Я зійшов на гори високі, на ребра Ливану, і зрубав кедри високі його, і найдобірніші кипариси його, і прийшов на найвіддаленіший прихисток його, в гущавину саду його.
24 І відкопував я і пив воду чужу, і повисушую стопою ніг моїх усі ріки єгипетські.